Григорій Савович Сковорода, заклав основу, на якій могла зрости барвиста і глибока українська практична філософія. Але невеликий обсяг праць автора, та постійні заходи з придушення розвитку української культури, так і не дали цьому великому вченому зайняти гідне місце та послужити своїій та світовій культурі, але можливо, час для цього прийде.
Адже пишучи 303 роки тому, задовго до Ганді і Достоєвських, на основі святого письма і самоосвіти, Григорій Савович формулює ті думки і принципи, які не тільки прокладають шлях до просвітлення в релігії, котра захаращена церквою і нещирими служителями, але і звучать в унісон з вченями інших релігій, та класичних філософів, хоч і в значно образнішій, поетичній формі.
Але саме такою є українська філософія та українські філософи. І це справа нащадків, — розмножити та розкрити їх смисли, для того щоб вони зайняли своє гідне місце в історії людскої думки.