Я вмію читати через таку муть, від якої у більшості людей почнеться епілептичний припадок, не те що вони почнуть шукати виходу та способи не знущатися над своїм зором. Наприклад, на моєму моніторі зараз не видно близько 82% інформації… бували тріщини на різних девайсах, але тепер же у мене є зір. І без окулярів все трішки пливе, а з деякої відстані та після деякої втоми, починає бути невидним…
Проте, я так звик до таких складнощів, що не помічаю, хоча з окулярами давно і помітно легше.
Знаючи що я не можу контролювати себе за допомогою всих своіх думок, розумію що повторювати собі “не забудь взяти окуляри” безглуздо. Ну, добре, я можу привчити себе звертати на це увагу та примушувати встати і взяти їх (негативне підкріплення), а можу — покласти їх з місцем найчастішого використання. І тоді проблема отримає декілька варіантів рішення.