Температура хоч і падає нижче нуля, проте я виявився вже значно заґартованішим і підготовленим у навичку екіпірування. Це особливо важливо у вітряні й вологі дні, а також у багнюці. Саме тому, попри те, що температура тільки почала коливатися довколо нуля, я вже вискочив на вулицю разом з першими ростками всього живого, тому можу все це спостерігати… чим і ділюсь 🙂
Хоча, я із жагою впився кликами у весну перш за все із господарської точки зору, і роблю це так, наче ніколи в житті не робив. На це є дві об’єктивні причини. Перша — вкрадена йобаними росіянами та їх війною з ціллю геноциду, минула весна, коли я долучався як міг до заходів по рятуванню батьківщини… друга, — подарована моєю Батьківщиною та героями в ЗСУ та силових органах, та мабудь і органах інфраструктури, — ця весна, коли поки навіть над головою нічого не літає, хоча очикується…
