Сьогодні я прокинувся знову у геть іншому світі, а мої орієнтири і цінності в ньому, штовхнули мене на подальші визначальні кроки, які є не менш ніж точками біфуркації, так точно… За минулу добу росіянам так і не вдалося суттєво змінити стан речей, окрім того, що весь світ усвідомив їх страшну загрозу та дикість, а українці зазнали певних втрат у силі та позиціях. Проте активність та хижість намірів зросли у прогресії і питання завтрашнього дня повстало однозначно: або ми, або вони.
Особисто я готовий у цій ситуації — нарощувати вклад, зусилля, та приймати на себе ризики, відповідальність, для того, щоб впливати на цю ситуацію якумога активніше та ефективніше. І рост цих ризиків не лякає мене у дуже широкому диапазоні і ось чому.
Коли в 2014-ому році на фоні політчної кризи в Україні, Росія вдерлася на Донбасс своїми банд-формуваннями й інфільтрувала регіон орками, я почав повертатися в Україну, й оселився тут свідомо саме як у своїй країні у 2017-ому. До 2022-гуго мені ледь-ледь вдалося почати процес власне життя у цьому поселенні, на рідній землі, до якої я не міг дістатися з-за комп’ютеру майже все попереднє життя… і тепер ось це.
Звісно, просто чекати, поки прийде ворог і щось змінить я не можу. І обирати що і як робити я можу у певному диапазоні. Ресурс, виживання, дисципліна, самоконтроль і багато ще яких навичок, яким я навчився у житті #ОтшельникXXI, раптово, виявилися доречними…
Хоча, до війни я готувався саме у 2017-ому році, коли оселився на землі у ідеальних для себе умовах, я мав фінансовий ресурс. І перше що я зробив — сформував запас їжі на місяць наперед, придбав ряд оснащення та корисного майже туристичного інвентарю… коли фронт відкрився у моєму особистому життю, цей запас було поступово знищено LOL це я про те, що ніколи не знаєш…
Проте, готовність, насправді, вона — всередині.
Я відношусь до тих людей, для яких війна в Україні була не в медіа. Вона турбувала, вона привертала мою увагу всі ці 8 років; більш за то, я відчував, що, попри видатки на корупційні та судові складнощі нашої державної системи, саме відкрита рана нанесена Російською Федерацією по Україні Донбасом та Кримом, — продовжувала турбувати та підривати здров’я всього організму. Економіка розвивалася повільно і вільно, це теж відчувалося. Проте, великі гроші, великі зміни, якось було ніяк зробити із ножем що стирчіть у цій рані…
Тому, готовнісь та бажання вирішити проблему назрівала. Тому, якщо ця скажена свинособака хотіла виростити своїй гнилій армії гідного опонента, то він отримає більше, ніж розраховує. Тому, для нас надалі не може бути іншого кінця окрім повного відновлення нашої територіальної цінності та повної гарантії безпеки. Тому, в інересах росіян, щоб для цього не довелося знищувати к їбеням всю РФ.
Бо ми готові вже багато віків. Тепер з нами весь світ