… хоч і лягає здебільшого в чернетки та штовхається на поверхні мислительного процесу, не можучи протиснутися через вузьку щілину самоцензури, страху, сорому. Тільки захоплення самим словом, самоаналізом, публічним анонімним побутописанням, публікуванням та оформленням, ну, власне, і думанням, — штовхають на продовження розвитку навички цього писання, публікування, формулювання та обдумування важливого, його виношування та народження.
Тим більше, що виходить доволі цікаво, бо мені не цікаво робити одне й те саме, і я не знаю, відповідно, що я ще придумаю і що зможу, тому мені цікаво покращуватися, бо десь там в якийсь момент це стане мені в нагоді і я не пожалкую, що навчився формулювати думки.
Та ще й українською, що я взагалі то робив раніше не багато. Я публікувався російською здебільшого, а потім англійською. Всі мої думки пройшли через мене і власне лишаються на мові, яка національна у тій єбучій імперії.
☝️ Сьогодні я дійшов босим по снігу до свого «ставка». І виявилося, що холод це не страшне, сніг та мороз не страшне, а от наст — це так боляче, що я не очикував. І власне мав пошкодження навіть, тому сьогодні був обережний. І все обійшлося. При цьому, відчуття у всьому тілі вже сьогодні — встигли протягом процедури змінюватися доволі відчутно і прикольно. Ноги встигли адаптуватися і звикнути до всього процесу в цілому і на них не було акценту. Я не очикував такої витривалості свого тіла і буду продовжувати розширення меж його можливостей.
📚 Їбашу останнім часом книжки як сємки, і сємки, до речі, теж в тому числі 🙂 трохи забагато і навіть під шкірою трохи погладшало, але мені потрібен запас енергії на весну та під’йом ще шести анаеробних тренувань 🏊
Про книжки не встигаю писати, та і якість читання трохи знизилася, але в суммі я тільки зараз у своєму житті, почав отримувати саме такий об’єм навантажень, від яких мені спиться добре і глибоко, а наступного дня приходять нові ідеї і сили на здійснення більшого. Робити більше і краще, інтенсивніше і глибше, у кожну мить свого буття — це ось мої цінності у цьому плані. Тож, я радий що у мене є інструменти не тільки підтримувати себе у цьому, а ще й сповідуватися… LOL