У людини є якісь схильності, назвемо їх здібності, є навички, а є сили. Поняття ресурсу тут менш доречним, оскільки я хочу почати саме їз фізичної сили м’язів.
Ця сила поділяється на типи. Є сила витривалості, є сила стискання, або віджимання, та навіть сила швидкості, і я гадаю, що в науці “фізична культура”, є назви для показників м’язової активності, які можна виміряти, або які можна зафіксувати як різновид.
У різних видах спорту сила тих або інших м’язів чи їх групп, а також навички застосування та роботи тілом у різних навантаженнях за певними правилам, є ключовими. Система застосування цих м’язів, їх розвитку та підтримки і складає із себе природу цієї людської активності.
У масовій сучасній культурі, гармонійний візуальний розвиток форми м’язів, є вираженням внутрішнього здоров’я організму і краси, — без урахування функціональної потреби та призначення тієї або іншої м’язи. Показники не мають значення 🙂
У побуті та повсякденному житті розвиток тих або інших м’язів здебільшого стається натуральним шляхом, через відпрацювання певної роботи дуже багато разів. Рівень працездатності та ефективності м’язів, може бути різним, відповідно до загальної сили м’язів та їх форми у даний момент.
Проте так чи інакше, навантаження при натуральному розвитку м’язів є показником, інструментом розвитку та ціллю розвитку сили м’язів та із дієздатності у будь який момент.
Таку силу я вважаю найціннішою.