Робота за комп’ютером, це не просто виконання своїх професійних зобов’язань на комп’ютері. Насправді це справжня філософія, оскільки глибинно формат роботи за комп’ютером — це формат життя, бо він має стільки боків та граней, що не вистачить світла, щоб всі їх висвітлити, як і нашого життя.
Проте, нащастя, сама історія розвитку людства допомагає нам їх висвітлювати, і ковідна істерія, в яку нас загнали непрофесійні адміністрації держав та сфери захисту здоров’я (і стан цих систем, на ряду із індивідуальним піклуванням про це саме здоров’я), буквально штовхнула нас обличчям в поняття “удальонка”…
Заодно знищивши всі очикування від можливостей та системи подачі сучасної системи освіти в режимі онлайн…
Війна росії проти України і знищення українців, яке почалося у лютому 2014-го року, штовхнуло багатьох людей до пошуків робочих альтернатив. На момент повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го, багато українців вже володіли “цифровими” професіями, навичками або механізмами виконання своїх основних робочих обов’язків віддалено.
Нажаль (для мене), більшість вакансій все ще становлять найбільш ресурсоємна індустрія, а саме коду. На другому місці виробництво контенту, а комунікації у вигляді SEM та SMM доросли до помітних об’ємів та посідають третє місце. Проте, пропорції грошей та роботи яку треба за них виконувати тут сильно інші, тому актуальне питання здатностей себе продати онлайн як спеціаліста з будь-яких професій. От тут саме найцікавіше, адже…
Значно більшій кількості людей не те що незрозуміла концепція засвоєння навичок та підключення онлайну, для них все ще комп’ютери та інтернет відносяться до окремого світу, який протікає десь в іншій реальності і до якого відбувається “доступ” (або, з якого не відбувається повернення, як і з будь-якої розваги).
Насправді, на мою скромну думку, для багатьох користувачів мережами і технологіями, не доступний та незрозумілий об’єм можливостей та змісту роботи за комп’ютером, бо вони отримують туди додступ через телефони. А цей девайс хоч і вміє багато, треба пристосувати для цього, але зрозуміти для чого пристосовувати телефон, на рівні мислення в рамках телефону — неможливо. Комп’ютерна робоча станція на будь-якій операційній системі та рівні оснащення, достатнього для роботи браузера дає колосальні об’єми простору для діяльності.
Адже працює не компьютер, а людська свідомість. А вона, що не дуже то й дивує, працює вельми схоже на алгоритми комп’ютерних систем та мереж… таким чином маючи у цих цифрових аналогах продовження натуральних функцій.
Або: сприймає це як посильний компроміс, джерело розваг та широкополосного доступу до втамування племінної жадоби (яку сформувала в наших пострадянських душах нищівна жорстока колективізація індивидів росією в обличчі совка).
Натомість я вбачаю значно кращі і навіть просто нескінченні перспективи у сприйнятті віртуальної експансії в наші життя як невідворотньї і необхідної данності. І віртуальне існування це не просто джерело контактів, розваг, цінної інформації, — це простір де всі ці складові та багато інших, можуть вийти за будь-які межі існування та впливу які ви мали без комп’ютера та віртуальних інструментів (програм).
Сьогодні, все що б ви не робили, можна робити краще і масштабніше, застосовуючи знання, технології, та буквально все, що дозволяє робити комп’ютер. Адже він дозволяє перш за все отримувати ці знання у самій передовій формі, фіксувати процес їх засвоєння, повторювати та розширювати. А далі йде актуальна інформація і взаємодія в індустрії. А далі… гроші, гроші, гроші.
Коротше, я покажу.