Що таке “повний нуль життя”? Коли ти без пари, друзів, чи коли немає грошей?.. А коли гроші є, а боргів більше ніж цих грошей? А коли — тільки борги?.. Але якщо є прибутки… А якщо немає і прибутків, це вже нуль, чи ще нє? Ну якщо є цінні ліквідні навички, то щось все ж є. А коли ці навички не можуть бути застосовані, або їх ще нема? Є ж мета їх отримати, заради якої обирається саме цей шлях, значить все ж щось є… так от я десь приблизно тут.
Ще вчора у мене не було буквально копійки* грошей, сьогодні я прийняв останню життєво необхідну пігулку (штучні гормони), і не знав, чи постачають їх в аптеки, чи існує дефіцит. Адже я споживав запас, який зробив на “важку зиму”… і не тільки не поповнював його, а навіть не цікавився постачанням цих ліків, хоча стикнувся зі страшним і важким дефіцитом в часи “Битви за Київ”.
Але більше всього мене напружує розруха в побуті, який мене оточує. Господарювання на своїй землі та у будинку, це керування автономною, живою системою, і її “живість” та руйнація залежить саме від міри облаштованості та якості вбудованості житла в оточуючий простір. Я ж маю буквально дикий неосвоєний простір і Хату якій більше 100 років, збудовану по технологіям пращурів…
І зараз тут зламано або недороблено буквально все. Не буду перераховувати, оскільки це створить зайве емоційне навантаження та перебільшить мою криворукість :)) хоча вона ще й випрямлена тільки до рівня Upper Middle, проте без якісних інструментів, матеріалів, тобто грошей, навіть ці навички, йдуть у прекрасну розкішницю, не лишаючи мені розірвати замкнуте коло і з цього боку.
Розривається воно з іншого 🙂
Єдине, що довкола зараз в ці дні дійсно є, і присутнє, так це я. У чому це виражається? Ну, по-перше є інформація про патерни поведінки, навички, реакції та алгоритми поведінки в більшості значимих обставин які трапляються в житті. По-друге, є накопичена не безсилість та пасивність, а агресивність та здоровий глузд у сприйнятті моєї життевої ситуації та власних здібностей. Це тягне на цілий окремий пункт, оскільки реалістичне бачення своїх слабкостей, безсилля, безпорадності та програшу в певних позиціях надає здорової енергії на вирішення проблем. Як мінімум, це стає можливим оскільки немає заперечення і торгу з ситуаціями: ти торгуєшся з іншими учасниками гри 😉
Не те щоб навіть бачення, а накопиченне відчуття що у здоров‘ї та ситості я можу знайти спокій в гармонії душі, в природі та споріднених проявах соціуму (починаючи з уявної ролі “аудиторії” для цього допису), дає волю, від багатьох дуже суттєвих і реальних обмежень.
Сподіваюсь, мені не доведеться випробувати цей досвід обмеженням тюремною камерою, підвалом, або навіть, вибачте, окопом, але все це не виключено. І там би я теж не те що хотів, а вже не маю можливості не намагатися діяти за таким же сценарієм та з тим же підходом.
Адже я давно його шукав, виводив, вичитував та виписував. А в останні роки через купу тупих і самовпевнених помилок, міг значно частіше і глибше застосувати, оскільки рятував я своє Я, і своє здоров’я, і своє майбутнє… а в останній рік довелося трішки порятувати і життя, тому весь отриманий досвід дозволяє насолоджуватися буттям уже просто тоді, коли ти є.
І коли ти є, навіть в складних і важких обставинах та періодах, з’являється спостерігач. Переживаючи подібний рівень проблем ще декілька років назад, я не мав дуже багато того, що виправив і досягнув. Навіть у побутових проявах та рівнях. Не кажучи про трансформацію особистості. Тепер ця особистість бачить який піхвець наступає. І намагається виправити та зреагувати так як може. Але вже не занурюється у ситуацію по суті, бо по суті так круто, що працює економіка, магазини, люди, що нехай вони приходять в моє життя з проблемами і тривогами, я тільки радий ці проблеми і тривоги вирішити на стільки на скільки мене вистачить. Бо в цілому мене вже достатньо 🙂
*ні копійки — тобто суми не у вигляді буквально копійок, і суми, достатньої для покупки хоч чогось 🙂 мінімальне “щось”, зараз, це мабудь батон за 17 (?) грн… я уточнюю це, оскільки фінансовий фактор відіграє в моїй історії і світосприйнятті важливу роль, проте він не несе драматичного навантаження, тому я висвітлюю цей аспект пропорційно свободі ділитися цим досвідом, а не через якісь прийоми для надання моїм скучним роздумам тупих ускладнень. Ні, ускладнення реальні. Точніше, тупість яка до них призводить. І фінансовий — один з базових, його відпрацювання було з початку важливою частиною мого життєвого авантюризму експеремементу.