Сьогодні в ТВІ один цікавий автор відповів мені стосовно моєї тези із яскраво вираженим позитивним посилом: я б теж так сприймав би, сидячі на героїні.
Я посміявся і пішов далі, віддаючи необхідне істинності даного припущення. Проте, тільки зараз я усвідомив, що саме є для мене таким героїном к повсякденності, завдяки якому я сприймаю багато питань не те щоб прямо позитивно, я бачу це як конструктивно, — так, як це можна використати на користь та красу.
Я вдягаю свої рожеві окуляри буквально кожного дня, налаштовуючись на те, що все буде добре, а я все зможу. Потім я прикладаю всих зусиль щоб змогти, шукаю шляхи, відступаю і знову йду в атаку.
Все #просто.
Бачення і сприйняття своєї цілі, усвідомлення своїх мотивацій та спостереження за їх розвитком, дозволяють мені рухатися у максимально конструктивному та продуктивному напрямках.
Шлях знаходження впевненості у собі, своїх цілях, бажаннях та мріях дозволяє довіряти собі з часом, у ході розвитку цієї впевненості, реалізації бажань та досягнення мрій.
Бо найцікавіше починається тоді, коли те, що ти вигадав нинішньою свідомістю — стає реальністю. Коли мета, намічена десь у твоїх папірцях та фантазії, вже біля твоїх ніг. Тоді видно далі, і відчутно тоді інакше.
Я перевіряв.
Тому, я сумлінно відточую моделі, відпрацьовую алгоритми і таке моє першобутне життя. Умови існування дикі і тупі, а статус у мене — панський. І одне до іншого тягнеться і поступово сходиться. Я просто не даю собі ставати диким і тупим, то й умови гуманізуються, та покращують комфорт. Проте вузька ланка, всеодно, до цих пір — я.
Мені тепер це помітно, відчутно, і що з цим робити я вже знаю. Якщо вдастся, то будуть сили в зафіксувати для себе — як саме. Бо писати ручками мені подобається, але потім все-рівно для побудови соціального змісту довкола моїх думок, доведеться оцифровувати.
І ось цікаво, що останнє усвідомлення миттєво змінило суть моїх публікацій та зміст у обох розділах сайту, тобто у публічному щоденнику і АНТИБЛОЗІ. Експериментатори з власним життям WANTED ✊
P.S. На фотці один із цінних продуктів який забезпечує мене потрібними хімічними сполуками. Особливо взимку. Це лише один із небагатьох (але їх безкінечність) елементів, які формують систему буття у якій бачиш значно більше конструктиву ніж деструктиву. Хоча ж всяке бува, але принцип і основна лінія в цьому. Інакше не цікаво 😉