Сьогодні був знову продуктивний день, після чергової емоційної ями, яка приходить після піднесення та ейфорії… виходити та входити в ці коливання допомагають ті самі навички, які допомагали мені аналогічним чином у довоєнному житті. Допомагають вони й іншим. Ось тут — ціла підбірка порад та рекомендацій щодо існування під час подібних подій.
На фронті без змін, хоча об’єктивно нічого доброго в кожному дні, поки російські війська не склали зброю і не відступають, — нема.
Йобнутий фюрер начебто виліз з бункеру і з’явився перед камерами під час спілкуання з стюардесами, яким, вочевидь, тепер, після санкцій, нікуди та ніяк літати… і наговорив своїх тупих, самопевнених пихатих тех, абсолютно не відповідних до реальності та адекватних істин.
Приклад подібних тезисів я спеціально змонтував та додам посилання коли викладу.
Це четвертий підряд вихід Путіна, у якому він гне свою програмну неадекватну лінію про заперечення української самостійності, унітарності, права на самовизначення, тощо. Якось ці страшні і навіть шокуючі слова вилились у окремий проект і я, чесно, кажучі, починаю впадати і окремий настрій від того, на скільки це неадекватна ні стосовно часу, ні стосовно еволюції ситуація, на скільки вона далеко зайшла, скільки продовжує нести жертв, збитків та горя, на ось такому рівному місці.
Хоча, звісно, фашистська ідеологія склалась не за один день і не з чистої волі фюрера. Він вибудовував свою владу, підкорював та розширював. Так і Путін, вибудував піраміду влади на якій він може боротися зі своїми міфічними бандерівцями і ніхто йому не заперечить.
Загинути в радіоактивному попелі цього фарсу, коли здоровий та розвинутий світ спостерігає, розгублений та безсилий проти наглості та брехні, — вже відчувається не такою вже і незначною перспективою.
Це був би ще один стоячий Big Bang…