Прогулюючи собаку засніженим весняним двором, зустрів гурт голубів, що товклися між одиноким бусіком і смітником біля якоїсь адміністративної будівлі. Настовбурчівши пір’я, вони нагадали маленьких колобків, які суворо дивляться на мене знизу вгору. Навряд чи в тому баці було щось поживне, місце доволі темне, і до цього я звик бачити голубів більше на карнизах, або долу на відкритих місцях, а тут таке… банда.
Люди виходять на вулицю із завершенням комендантської години і якщо немає бомбардування, то прямують по своїх справах, — за їжею, водою, ліками та іншими цінними ресурсами, наприклад, інформацією та спілкуванням.
В ці дні, людський контакт та віра у свою правду, стали повноцінною противагою тій лютій дичині, яка коїться в рамках першобутноі бійні, що продовжує Росія. Недолугість армії супротивника йде на одному рівні з помилками нашої, проте компенсується фантастичною героічністю всих бійців та цивільних, які стали заручниками Росіян. Ці тварини беруть у заручники цивільних, обробляють їх пропагандою і проводять повноцінну окупаційну політику, вже без щонайменших вагань стосовно “денацифікації” та “демилітарізації”. Вже тупо чистка, віджим землі та зомбування людей.
Хтось, певно, і підтримує вторгення Росії, я відверті посібники та зрадники батьківщини, проте після таких злочинів це буде дуже дивний перелом та страшне сусідство — навряд чи щось буде забуте.
