… так англійською називаються хрестики-нулики. Росіяни наставлять своїх фашистські символи, — ми, коло єднання, нуль яким нас хоче зробити Путін. Проте, як тільки стає близьким з‘єднання декількох клітинок, — розширяється поле. І на ньому з’являються нові символи, сама навала цієї орди стає графічною агресією, де під кожним символом — ТИСЯЧІ мертвих мирних, ні в чом не повинних людей, які можливо і Зеленського навіть не підтримували і розмовляють, скоріше за все — російською.
9:32 — І ця страшна гра продовжується вже 20 днів.
10:30 — Звук грози для всих постраждалих ніколи не буде спокійним романтичним відлунням природи… 🙁
11:42 — План-мінімум на завтра: ховаємося від бомб, молимося, виживаємо. План-максимум: відстрілюємся від ворога, палимо танки і техніку 🙂
Ще я хотів написати, що декілька мільйонів людей, може десь 10 вже, в різних містах України, буквально усвідомлюють в кожну мить що їх можуть вбити росіяни…
14:02 — 😎 стою в черзі з 50-60 чоловік… 👥 war social gathering… сизий міський голуб злітає з даху, випускаючи зв свистом повітря з міхура, — на мить вривається в душу звук мирного життя. Один вз симптомів мирняка — ввімкнені світлофори.
На дворі багато людей, прямо дивно, як вони не біжать. Проте, поки я збирався після інформації про комендантську, вони вже встигли встати в довжелезні черги у ключові заклади: магази, аптеки, поштові відділення… це до моєї попередньої тези про кількість людей, які вже не можуть на пасиві відсиджуватися під загрозою фізичного знищення, вони всі свідомо піклуються про когось із родичів, вирішують якісь соціальні, волонтерські питання, воюють, допомагають, або просто мають принципи, вважають перебування на своїй землі цінніше за життя!..
22:44 — занадто багато за це життя, я лягав спати наче в останнє… LOL
Багато людей з нижчих соціальних прошарків, витікають на вулиці з домівок у погожу погоду, коли гострої небезпеки нема. І тепер вони відчувають себе не менш важливими, а взаємопоміч, всюдисущою та всебічною. Вже на третій день цієї частини війни, у мене декілька разів просили на вулиці гроші. Зараз це стало ще ширше. Сьогодні вранці у мене попросили $1, потім допомогти, потім підвезти (просто тому що я зупинився, товариші явно були під речовинами, у мене навіть задніх місць зараз немає, проте ці “пасажири”, були не взмозі це помітити). Здається, що в такий час потрібно всим допомагати. Але, виявляється, що для допомоги більшій кількості людей, треба до цього підходити свідомо. Бувають ситуації, коли всим довкола не допомогти. А оскільки, в цей час допомоги потребують дуже багато людей, то треба допомагати тим, кому ти дійсно можеш допомогти і тому, кому варто допомагати. А варто тому, хто не може сам собі, хоча, спочатку знову таки, — варто тому, на допомогу котрому у вас будуть сили і наснага, бо коли це робиш постійно то вже не можеш помічати людей, а ставишся до їх потреб як роботи яка руйнує тебе самого…