… буквально повністю перемістилася у політичну та, перш за все, — пропагандистску площину. Точніше, розширився, оскільки героїчні оборонці чи то витримали нічне бомбардування, чи то змогли переміщатися і врятуватися, словом — продовжити оборону міста, слава Богу, зробивши мене помилившимся у своєму одному із рідкісних прогнозів, який, я, звісно, саме в надії на свою недалекоглядність у військових процесах, я і висловився.
Деталі цього протистояння, звісно, війдуть в підручники, але громадяни мають мало можливості чітко відслідкувати перебіг подій, тим більше, що життя штовхає під ракетними обстрілами — намагатися працювати та розвиватися, оскільки економіка м’яко кажучи сповзла і це відчувається вже у всьому.
Обстрілюється Львів, і Дніпро, кількість побитих так чи інакше (часто без наслідків для функціональності) об’єктів інфраструктури вже не має мабудь ніякого значення, бо ще багато чого лишається і одночасно кожний удар дуже чутливий та неприємний, хоча абсолютно ніяк не впливає на наші темпи нарощення сили та успіхів на фронті. Хоча наступ фактично почався.
І дійсно, є деякі прориви, хоча з іншого боку, ми також змогли місцями покращити свої позиції, тому про тенденції казати ще не можна. Проте, не забувати фінал не потрібно ніколи. Україна переможа, а росія зникне як цілісна і токсична держава.