Сьогодні я нарешті накопичив достатньо цих енергій, щоб створити запис, який, сподіваюсь, стане цілою сторінкою з описом і посиланнями на те, що буде складати весь цей напрямок спостережень, роздумів, досвіду та, головне, — пізнання та навчання.
В нашому мозку сигнали, фактично, електричні. Електрохімічні, так буде точніше. Це енергія раз.
Напруження м’язів, у яких, завдяки сполученню волокон утворюються додаткові сили, це енергія, яка надходить із перетравленням палива та поживних ресурсів організму. Це енергія два.
Робота нашого тіла у просторі несе не тільки тепло самих тіл, а може ще і створювати умови, або напряму трансформувати значні системи, які повністю функціонують на різних енергіях: від палива до грошей. Це три.
У філософії існує так звана “енергоеволюційна” теорія. І дослідити стан цього знання на нинішньому етапі я хотів би. У викладенні Михайла Вєллєра, ця теорія втикається у тупік самознищення і мені це було не зрозуміло, поки не знищився сам пан Вєллєр 🖤
Мене більше за все цікавить у тих висновках, які я роблю із викладених вище спостережень та фактів, — практичне індивідуальне застосування знання. І тому я акцентував увагу на понятті “особистих”, щоб максимально показати любительський рівень моїх гіпотез та ізотеричний рівень обговорення. Хоча, моя мета — саме знайти відповідні наукові опори. І, зважаючи на все що я знаю про психологію та самообман — я такі докази та аргументи знайду і в цей допис додам 😉
Все почалося з того, що я помітив, що я можу із різним підходом у різні проміжки часу значно більше, значно різне. З молодості і юності я не мав обмежень і мав багато успіху. У зрілому віці я зазнав багато поразок і глибоке перезавантаження. Тому міг нарешті побувати на тих рівнях енергійності та продуктивності, на яких існує більшість людей.
Моє пізнання тих людей, які свідомо живуть в успіху (нажаль, більшість безуспішності накопичується саме в успіхі), підтверджує, що базисом іх успішності є підвищена енергійність у плані змісту, глибини, масштабу та значення іх активності. Мало хто з них не дотримується балансу. Буквально, ніхто не живе безсистемно.
Тоді я почав ще далі відмотувати своє життя назад, за допомогою щоденників та соціальних мереж і повертався з цих забоїв з неочикуванними та значними знахідками! В суммі — уважне спостереження за оффлайновим життям, в яке я замість інтеграції влетів з ДТП, а також пригадування та аналіз минулого досвіду, дозволило синтезувати методі і підходи, які були б моєю системою. І вона почала працювати.
Крок за кроком, я методично відідрав себе від асфальту, відчистив від бруду, дістав солому із мізків і макаронні вироби з вух, та почав своє краще із життів.
Цей шлях лише починається, але роздуми про це все більш ясні та зрозумілі для мене, тому без викладення я іноді продовжую розмірковувати колами. А виклав — це наче відрізав і вже далі можна з цією гілкою працювати.